З досвіду шведської медіаосвіти (уривки з матеріалу Надії Ніколаєвої)

Думай головою

Маленька новина – ще не «велика  правда» або як навчити підлітка орієнтуватись у морі інформації

Усього декілька десятків років тому  потік медіаінформації був обмеженим трьома-чотирма телеканалами, центральними газетами та декількома часописами. А сьогодні підліток знаходиться у медіаполі  майже цілу добу. Інтернет, соціальні мережі, реклама, комерційні оголошення, теленовини, кінофільми, музика, безліч радіостанцій… Автоматичні сервіси підказують нам, що і де придбати, до якої туристичної фірми звернутися, з ким познайомитись, що почитати… 

 

Жодне попереднє покоління молоді не стикалося з таким стрімким наступом медіаповідомлень.  Ще у 1960 – 1970-х роках У Європі та США виникли спеціальні програми підготовки молодих людей до життя у інформаційному суспільстві. У 90-ті роки медіаосвіта стала обов’язковим компонентом навчання в усіх школах Канади, Австралії, Фінляндії та інших країнах. Як захистити дітей від шкідливого впливу медіа, їх вчать у школі, як відсіювати та аналізувати отриману інформацію, розвивають в учнях спостережливість та критичне мислення.

Нова журналістика

У БІлорусі поки що роблять лише перші кроки зі становлення медіаграмотності у навчальному процесі. У вересні у 13 школах стартував відповідний проект, консультантами якого є співробітники Академії післядипломнної освіти. Минулого літа група вчителів пройшла стажування у Швеції та Україні. А нещодавно шведський педагог Йоран Андерсен відвідав Білорусь, щоб поділитись з білоруськими колегами своїм 20-річним досвідом роботи у сфері медіаосвіти.

– Коли у Швеції народилася ініціатива «Газета в школі», цифрове суспільство ще не було сформоване, - розказав Йоран. – Ініціатива належала асоціації шведських газет. Регіональні газети набирали людей для розповсюдження медіаграмотності усією країною. Більшість з них – вчителі суспільствознавства або шведської мови, а також журналісти.  У кожного з нас був свій регіон впливу. У перші роки в тиждень я відвідував приблизно три-чотири школи. Ми орієнтувалися спочатку на друковану продукцію, але з того часу світ змінився і наше завдання багаторазово ускладнилося.  У інтернеті сьогодні можна почути багато голосів… Це 20 років тому були журналісти з іменами, до яких прислуховувалися.  Тепер же чи не кожен вважає себе журналістом. В особистих блогах, соціальних мережах, у чаиах і на форумах багато хто вважає необхідним поділитися з усім світом своїми думками абе неперевіреною інформацією.

 

Маніпулятивна сила фотографії

– Організація «Газета в школі» 30 років поспіль видавала щомісяця часопис «Нотатка». Приблизно 20-25 тисяч шведських наставників отримували його безкоштовно поштою.  І це було кращим, що ми коли-небудь робили, - констатує Йоран. – Ось, наприклад, номер, присвячений тому, як можна використовувати газету на уроках математики. Математика серед наших учнів є самим нецікавим предметом. Але ж математику можна вивчати не на абстрактних прикладах… У навчальній програмі сказано, що педагоги повинні використовувати якомога більше прикладів, близьких учням. Це можуть бути досягнення спортсменів, георгафічні дані, показники рівня безробіття і так далі. Для приклдау, вчителі фізики та хімії рідко застосовують на своїх уроках елементи медіа.  Хоча новин  унауці багато…

Йоран створив багато зошитів на допомогу вчителям. Наприклад, зошит з шведської мови, де вчителем розповідається, як можна поєднати мас-медіа і викладання шведської мови. У шведських гімназіях проводиться тестування, і в кожному такому тесті є завдання для учнів - написати статтю, репортаж або хроніку. Вчителі хотіли, щоб у них була модель для написання, і медіаконсультанти прийшли їм на допомогу.

"Компас" для інформаційних джунглів

У 2011 році в Швеції був прийнятий новий план навчання, згідно з яким школа повинна вчити підростаюче покоління критичного і аналітичного мислення. Для прикладу, навчальна програма для гімназій з суспільствознавства означає, що учні повинні користуватися різними методами для збору та обробки інформації, вміти шукати, структурувати і оцінювати інформацію з різних джерел, а також робити висновки з отриманої інформації. Фактично в цьому і полягає весь сенс медіаосвіти.

Над інтернет-ресурсом mеdіеkоmраss.sе зараз працюють всього три людини. Їх аудиторія - 10-11 тисяч вчителів, які щопонеділка отримують безкоштовну розсилку з корисною інформацією. В розсилку входять дві поради з проведення занять: перша розрахована на дітей з 1 по 6 класи, а друга - на учнів з 7 по 9 клас, а також на гімназистів (гімназія у Швеції - це старша ступінь школи)

- Фактично ми "сервіруємо стіл" для вчителя, якому спрощуємо підготовку до уроку, - посміхається Йоран. - Викладаємо список тем, які було б цікаво обговорити на шкільних заняттях з письмовими завданнями. Також щотижня пропонується тест у формі кросворду для учнів зі знання новин і їх критичної оцінки: шість питань щодо подій у Швеції та в світі.

В архіві сайту можна знайти сотні готових уроків, новини та рекомендації вчителям, як з цими новинами працювати в класі. Є сторінка про журналістську етику, поради. Як розмежовувати факти і думки. Представлена і школа письма: як писати новини, репортаж, хроніку ... Підписатися на розсилку на сайті може будь-хто.

Ще одна форма роботи зі школярами, яку шведи підгледіли у фінів, це Тиждень газет. Торік участь у ньому взяли 60-70 газет. Редакції або безкоштовно надають для заходу газети, або оформляють для учнів безкоштовну електронну підписку. Логічно виникає питання: а в чому полягає інтерес газет?

- Виховуючи грамотного читача, газети намагаються забезпечити своє майбутнє. Але ми хоча і найняті працівники, але ніколи не отримували завдання - просувати якусь конкретну газету. Завдання медіаконсультанта - тільки інформувати. Я приходжу в школу тільки з тим, що буде корисно для моєї аудиторії, - підкреслює Йоран. - А з гімназистами я зустрічаюся для того, щоб пояснити їм, які правила і закони впливають на роботу журналістів, за якими законами живуть медіа, і тим самим зробити з них найбільш критично озброєних молодих людей, які знають, як їм реагувати на те, що публікується.

 

Галина Сухова, лауреат республіканського конкурсу «Вчитель року – 2009», вчитель-методист гімназії № 5 м. Вітебська, викладає білоруську мову та літературу:

- Наші діти перестають сумніватися у тому, що правда, а що омана, перестають бути критичними для себе і світу, вони просто знаходяться у лаві інформації і «споживають» у першу чергу ту, яка є найбільш комфортною для засвоєння – так би мовити «легкокалорійна». Вони вірять повідомленням електронної пошти, переходять за посиланнями, якщо їх про це просять, відправляють номер свого мобільного телефону. Ми програємо нашим дітям в технічному володінні інформаційним простором, проте можемо виграти бій з інформаційним простором, якщо навчимо наших дітей критично мислити. І тут у кожного вчителя-предметника повинна бути своя стратегія ведення цього бою.